- сусідський
- [сус’і/дз'кией]
м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
сусідський
Смотреть что такое "сусідський" в других словарях:
сусідський — прикметник … Орфографічний словник української мови
сусідський — а, е. 1) Прикм. до сусід, сусідка і сусіда. || Належний сусідові, сусідці, сусідам. || Який мешкає поруч, поблизу кого небудь. || Власт. сусідам. || Який утворюється сусідами, складається з них. 2) Те саме, що сусідній 1) … Український тлумачний словник
сусідній — я, є. 1) Розташований поруч, поблизу кого , чого небудь. || Який працює, діє і т. ін. поруч. 2) Який мешкає поруч, поблизу кого небудь; сусідський. || Який володіє суміжними землями і т. ін. || Який працює, служить у сусіда, сусідів … Український тлумачний словник
добросусідський — а, е. Власт., характерний для добрих сусідів; дружній (про стосунки між сусідами). || Який є добрим сусідом … Український тлумачний словник
дружній — (про ставлення, відносини тощо), братерський, братній, приятельський, приязний, товариський, лагідний, дружелюбний, злагідний; мирний, добросусідський (між сусідами, країнами) … Словник синонімів української мови
